Специфіка позамовного виробництва обумовлена самим продуктом та процесом його створення. Як правило, продукт не існує в кінцевому вигляді, він створюється під конкретні вимоги замовника. У виробі варіюються склад, геометрична форма, характеристики — таким чином не можна заздалегідь проробити всі можливі комбінації компонентів виробу, його характеристики та параметри. Кожне замовлення вимагає часткового або повного перепроектування виробу.
Для повноцінної оцінки собівартості та трудомісткості виготовлення виробу необхідно максимально повно опрацювати замовлення, виконавши всі необхідні розрахунки. Але далеко не кожна заявка приводить до замовлення, яке йде на виробництво. Тому більшість компаній не можуть собі дозволити вкладати значні ресурси у проробку кожної заявки і вимушені жертвувати точністю оцінки собівартості виробу.
Підприємства, які працюють у позамовному циклі, знаходяться в умовах швидкозмінного та конкурентного ринку. Це викликає необхідність швидко реагувати на максимальну кількість запитів від потенційних клієнтів. Щоб сформувати пропозицію під конкретну вимогу, необхідно провести певний цикл робіт, задіявши проектні, технологічні та фінансові відділи підприємства.
У випадку швидкого формування собівартості виробу на основі досвіду та приблизних розрахунків виникає ризик невірної оцінки вартості і, як наслідок, виготовлення продукту на збиток підприємству. З іншого боку, при детальному опрацюванні заявки є вірогідність не вкластися у призначені терміни і програти тендер.
